Мораторій на тиск: як персональна відповідальність слідчих і прокурорів може убезпечити бізнес
Бізнес просить владу продовжити мораторій на процесуальні дії силовиків , які можуть зупинити підприємницьку діяльність. Бо протягом трьох місяців, поки діяв такий мораторій, введений на підставі рішення РНБО, системних змін, які б допомогли зменшити тиск з боку правоохоронців, не відбулося.
І хоч Офіс Генпрокурора відзвітував про закриття майже п’ятої частини справ проти бізнесу, за словами самих підприємців, жодного слідчого чи прокурора до відповідальності не притягнуто.
Не відбулося глобальних змін і щодо блокування податкових накладних, що теж є однією з нагальних проблем бізнесу і було зазначено в цьому рішенні. Не вдалось депутатам перезапустити і Бюро економічної безпеки, яке й має займатись розслідуванням економічних злочинів.
В тому, чому так сталося і що дійсно потрібно змінити, аби під час війни бізнесу не доводилось вставати в оборону, захищаючи підприємства від свавілля правоохоронців, розбиралась кореспондент "Цензор.НЕТ".
ТИМЧАСОВІ ЗАХОДИ ТАК І НЕ СТАЛИ ДОВГОСТРОКОВОЮ СТРАТЕГІЄЮ
Нагадаймо, що в січні цього року Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення щодо економічної безпеки під час воєнного стану, пов’язане з тиском на український бізнес. І воно введено в дію Указом Президента Володимира Зеленського.
Це була реакція влади на обурення бізнес‐спільноти арештом інвестбанкіра Ігоря Мазепи.
Серед іншого це рішення передбачало й мораторій на проведення процесуальних дій у справах, які стосувались економіки. І коментуючи, чого саме не мають робити правоохоронці, депутати наголошували, що йдеться передовсім про обшуки і арешт майна (техніки, серверів, готівки). Друге – це арешт банківських рахунків. І третє – арешт майна, який передбачає заборону використання цього майна для ведення господарської діяльності. Тобто, все, що може призвести до блокування роботи підприємства або перешкоджання господарській діяльності.
Чому саме три місяці? Відповідаючи на це запитання, мої співрозмовники висловлювали припущення, що цього часу певно вистачить, щоб розібратись, що відбувається і напрацювати дієві інструменти, які дозволять виправити ситуацію.
Хоч пояснити, що робити в цей період слідчим, які розслідують резонансні злочини в економічній сфері і мають вчиняти процесуальні дії за законом, мені так ніхто і не зміг.
Так само, як і чітко аргументувати, хто саме має проводити аудит кримінальних проваджень проти бізнесу, який теж був передбачений в указі президента, яким введено в дію рішення РНБО. Юристи зазначали, що такої прямої норми в КПК немає.
Тим не менш, на цей аудит покладались певні надії, бо громадськість прагнула з’ясувати, скільки кримінальних проваджень було відкрито проти бізнесу безпідставно і яким правоохоронним органом.
Коментуючи тоді нашому виданню рішення РНБО, голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради у справах захисту інвесторів Галина Янченко зазначила, що це важливий пункт, оскільки по частоті звернень до парламентської комісії на другому місці за минулий рік – тиск силовиків і безпідставне відкриття кримінальних проваджень. Причому подекуди ці кримінальні провадження, за її словами, абсурдні. Наприклад, відкривають справу через вироблення неякісного товару, а компанія не виробляє цей товар в принципі. Або відкривають кримінальне провадження на одну компанію, а обшуки проходять у іншої в іншій області.
Бізнес-спільнота в цілому сприйняла цей крок влади позитивно, хоч було одразу зрозуміло, що запропоновані в указі пункти є точковими і короткостроковими, а потрібні системні зміни.
А коли термін дії мораторію закінчився, представники Ради з підприємництва в умовах воєнного часу, яка була створена за цей період, зі стриманим оптимізмом робили заяви про те, що за три місяці зменшилась кількість проведених обшуків і поданих прокурорами та слідчим клопотань про арешт майна. Хоч, враховуючи, що діяв мораторій, так певно і мало бути.
Водночас Громадський рух "Маніфест 42" на пресконференції оприлюднив заяву про те, що "коли три місяці мораторію завершилися, виник ризик повернення до найганебніших практик порушення 42 статті Конституції, яка гарантує право на підприємницьку діяльність". Її зачитав голова правління "Маніфесту 42", голова Асоціації ветеранів-підприємців Сергій Позняк. В заяві також йдеться "про відсутність системних змін за час дії мораторію на блокування бізнесу силовиками, що змушує підприємців перейти до організованого спротиву тиску правоохоронців".
Під час своїх виступів учасники пресконференції наголошували, що досі не вирішена проблема блокування податкових накладних, після проведеного аудиту залишається чимало питань щодо резонансних справ, а також щодо того, хто з правоохоронців нестиме у підсумку відповідальність.
"Більше хочеться сказати не про цифри, а емоційний стан. На третьому році повномасштабного вторгнення бізнесу теж важко. Ми боремося за кожну копійку, за кожну людину, за податки і ще й за допомогу ЗСУ. Я думаю, що ще не одного підприємства немає, яке б не допомагало. Хтось більше, хтось менше, але всі ми це робимо. Тому ставлення держави через правоохоронні органи до українського бізнесу – це не те, що невдячність. Я не знаю, яким культурним словом це назвати. Рахую, що бізнес готовий об’єднуватись, грати по правилам, але нам усім потрібен якийсь суспільний договір, де держава буде виконувати свої зобов’язання, бізнес свої, а правоохоронці свої. Об’єднавшись, ми можемо, я думаю, набагато швидше перемогти нашого ворога", — заявив член Ради CEO Club Ukraine В’ячеслав Лисенко.
Сергій Позняк додав, що на жаль, саму філософію тиску на бізнес поки переломити не вдалося. Але під час дії указу президента правоохоронні органи переважно уникали дій, які блокували роботу підприємств. "Тобто, мораторій показав, що закон може діяти, якщо є бажання", — наголосив Позняк і пояснив, що на думку учасників Громадського руху "Маніфест 42" такий мораторій має діяти постійно, як і аудит кримінальних проваджень. "Інакше ці речі мають таку тенденцію повертатись, — каже він. – Обшуки без рішень, виклики співробітників на допити… Все це загроза національній безпеці. Це призведене до імміграції підприємств за кордон, до удару по економіці".
Офіційної реакції на цю заяву від влади поки що не було. Але в будь-якому разі очевидним є те, що потрібні системні зміни, а не тимчасові рішення. Якими вони можуть бути, ми запитали у юристів, які спеціалізуються у справах по захисту бізнесу.
РИЗИКИ ДЛЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ
І почали з питання, яке не вдається системно вирішити вже досить тривалий час. Йдеться про блокування і розблокування податкових накладних. Це питання час від часу піднімається бізнесом ще з 2017 року. А в грудні 2023 НАЗК повідомляло про наявну проблему у процедурі реєстрації податкових накладних і презентувало власне дослідження, у якому ідентифіковано низку корупційних ризиків та запропоноване комплексне вирішення питання, напрацьоване спільно з народними депутатами, представниками бізнес-спільноти, Ради бізнес-омбудсмена, Спілки українських підприємців, BRDO, Української ради бізнесу, Економічної експертної платформи, суддів, членів профільних громадських організацій тощо.
НАЗК спрямувало рекомендації за результатами дослідження до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерства фінансів, Державної податкової служби України та Міністерства економіки та наголошувало на необхідності впровадження ефективних антикорупційних запобіжників у цій сфері.
Тобто, ще до включення пункту про проведення аудиту системи моніторингу ризиків і критеріїв для блокування податкових накладних та процедур і критеріїв їх розблокування в рішення РНБО, в Мінфіні і профільному комітеті ВР мали б запропонувати якесь рішення. Чому цього не зробили, невідомо. Принаймні, постанова Кабміну, якою виписані критерії, за останній час не змінювалась.
Адвокат Андрій Тамошюнас, який спеціалізується на справах, пов’язаних з податками, зазначає, що останнім часом до нього стали дещо менше звертатись по юридичну допомогу з питань розблокування податкових накладних. Але, на його погляд, про системні зміни не йдеться. "Спершу дійсно думав, що стали менше блокувати, але потім зрозумів, що десь бізнес сам навчився "розблоковуватись", десь – "оптимізуватись" (зокрема, не подавати на розблокування, "дублювати" ПН та ін.)" – пояснює адвокат. – При цьому, з нашого досвіду "блокувати" продовжують представників всіх категорій бізнесу (і системних, і не системних, і маленьких і середніх"). Є непоодинокі випадки, коли підприємство працює роками, має один і той же профільний вид діяльності, одні й ті ж самі коди УКТЗЕД (вхідні і вихідні), одну й ту ж саму кількість співробітників, але раніше його "не блокували" або хоча б заблоковані податкові накладні реєструвались на підставі поданих пакетів документів, а потім з певного часу цьому ж підприємству починають блокувати ПН та/або відмовляти у "розблокуваннях". І саме головне навіть не в цьому факті, а в тому, що часто платники не можуть навіть зрозуміти першопричини виникнення проблеми, щоб її виправити".
Додатковою проблема, за його словами, – "ризиковість платника". На погляд Тамошюнаса, для реального бізнесу стало б краще, якби скасували зазначений інструмент. "Оскільки, на мій погляд, він більше шкодить реальному бізнесу, ніж допомагає у боротьбі з "фіктарями": по-перше, жодна норма ПКУ не уповноважує податкові органи на прийняття рішень про відповідність критеріям ризиковості платника, а стаття 55-1 ГКУ передбачає тільки судовий формат "визнання" бізнесу фіктивним; по-друге, "ризиковість платника" часто призводить до "надмірної відповідальності" такого платника, оскільки з одного боку із-за умовної "ризикової" 1 000 грн "під удар" може попасти вся діяльність платника (і це не тільки блокування Пн/Рк та можливі штрафи від контрагентів, а й іміджеві ризики, які часто навіть переважають фінансові наслідки)".
До речі, щоб зрозуміти як працює "ризиковість платника", достатньо згадати про короновірус – хтось з людей захворів, потім з кимось поспілкувався і пішла ланцюгова реакція… Абсолютно аналогічно і в цьому випадку — один "інфікований" платник може "заразити" інших по ланцюгу (причому в обох напрямках – і покупців, і постачальників)", – вважає він.
ЯК ПРИМУСИТИ ПРАВООХОРОНЦІВ ПЛАТИТИ ЗА НЕПРАВОМІРНІ ДІЇ?
В переважній більшості адвокати, яким доводиться захищати бізнес, підкреслюють, що для початку правоохоронцям потрібно чітко дотримуватись діючого законодавства, а не маніпулювати ним.
Серед проблем, які існують наразі, адвокат Армен Нерсесян виділяє кілька. Перше – це маніпуляції з підслідністю. "Вже багато років говорять про те, що треба забрати економіку у СБУ чи Нацполіції. А що ми бачимо на практиці? Наприклад, СБУ відкриває провадження нібито через фінансування тероризму, бо це їхня підслідність. І туди ще можуть додати інших статей. Тобто, формально нібито порушень немає. Але ти відкриваєш процесуальний документ – підозру, а там немає доказів, які доводять це фінансування тероризму. В кращому разі, якщо грамотний слідчий, і йдеться про кріптовалютчиків, то там вказано, що є підозра, що кріпта нібито пішла людям з донецькою чи луганською реєстрацією. Хоча у нас півКиєва ходить з такою. Але вони з цим можуть маніпулювати і що буде далі невідомо.
Загалом у нас проблема в самому КПК, — вважає адвокат. — Наприклад, я ще починав працювати по КПК 1960 року. І було певною мірою простіше. Бо тоді виносилась постанова про порушення кримінальної справи. Це був процесуальний документ, який я міг оскаржити.
Зараз в ЄРДР можна внести, що завгодно. Правоохоронці пояснюють, що це просто попередня інформація, яку внесли в ЄРДР. А що вони нарослідують, буде зрозуміло лише коли можна буде побачити хоч якісь документи.
Ще одне нагальне питання, на його думку, яке потребує вирішення — це відповідальність слідчого і прокурора. "В 90% справ щодо бізнесу, де я брав участь як адвокат, обшуки не були потрібні, але вони проводились. Хоч документи, фінансову звітність можна витребувати в тимчасовому доступі, без виламування дверей і іншого.
Обшуки потрібні там, де людина зберігає, наприклад, наркотичні засоби, вибухові речовини. А в господарських злочинах в 90% просто не потрібні.
Те саме з арештом майна. От арештували рахунки компанії, вона не працює, несе збитки, відповідно контрагенти розривають з нею документи. А через деякий час кримінальне провадження закривається за відсутністю складу злочину. Через три місяці чи три роки, дякуючи скасуванню "правок Лозового", які нам дали можливість "вічних" кримінальних проваджень. І відповідно у нас тепер можуть бути по три роки арешти. В мене був випадок, коли арешт зняли лише після 12 клопотань.
Бувають ситуації, коли кажуть, що компанія фіктивна. При цьому арештовують виробничі приміщення і на відео обшуку видно, що там стоять верстати", — пояснює він. І додає, що в більшості випадків слідчі судді обшуки погоджують. — В останні п’ять років вони почали забороняти вилучати грошові кошти. А обладнання, а комп’ютери? Вже три закони прийняли про заборону вилучення, але вони не працюють. Слідчі кажуть, що в них немає спеціалістів, щоб провести перевірку на місці".
За його словами, змінити ситуацію можна було б, якби представники бізнесу подавали в судовому порядку позови до слідчих і прокурорів з вимогою компенсувати збитки за той період, за який вони недоотримали дохід. Але поки що бізнес не наважується на подібні кроки, побоюючись відкриття нових проваджень.
Юристи наголошують, що нині достатньо інститутів, які могли б вирішити питання щодо удосконалення законодавства, і створювати нові немає сенсу.
"На мою думку, навколо питання "тиску на бізнес" створюють штучні інститути уявного впливу на цю ситуацію. Такий порядок речей створюється умисно з метою відволікання від дійсно дієвих алгоритмів, – зазначає адвокат Костянтин Глоба. – Всі пропоновані на сьогодні важелі є не суттєвою противагою, яка породжує лише зайву зарегульованість і покликана лише певною мірою призупиняти наслідки таких дій". Відповідаючи на питання, чому виникає тиск на бізнес, він переховує низку чинників: "По-перше, певні персоналії правоохоронної системи переслідують власні корупційні, або особисті цілі. По-друге, судова система є залежною від персоналій правоохоронної системи, а відповідно шляхом маніпулятивного отримання ухвал судів, правоохоронна система має змогу безконтрольно тиснути на бізнес. І третє – це відсутні дієві алгоритми судового контролю за станом досудового розслідування та персоналіями правоохоронної системи.
Пропоную не страждати побудовою міфічних інститутів, а приділити увагу лише двом аспектам та що більш важливе — їх реальному і практичному застосуванню. Йдеться про аспект незалежності суду від правоохоронної системи і аспект судового контролю за досудовим розслідуванням та персоналіями правоохоронної системи. Тобто, щоб слідчий суддя на етапі досудового розслідування міг оцінювати дії конкретного слідчого чи прокурора. І щоб ця оцінка не просто залишалася оцінкою, а мала подальші наслідки у вигляді автоматичного порушення дисциплінарного провадження. Також пропоную надати суду право на закриття кримінальних проваджень в імперативному порядку у разі доведення адвокатом зловживань слідством".
Своєю чергою адвокат Олег Шрам впевнений, що слідчі і прокурори вже зараз мають чітко виконувати норми КПК, не чекаючи удосконалення законодавства, і тоді проблем у бізнеса точно буде менше. "Потрібно виконувати вже існуючий закон, читати його та застосовувати з погляду загальних принципів кримінального провадження і з урахуванням Конституції. А потім уже дивитись, що десь підправити чи міняти. В чому проблема? Ми можемо 10 разів переписати закон, але що зміниться, якщо ми не виконуємо? Ще раз змінимо, він знову не буде виконуватися, – говорить адвокат. – Прокурори у нас якраз відповідають за виконання законів у кримінальному провадженні, і від них залежить, що надходитиме до суду, які клопотання. Чи надходитимуть туди необґрунтовані клопотання, чи кримінальні провадження будуть використовуватися в інших цілях, ніж це визначено законом. Чи за допомогою інструменту кримінального провадження порушуватимуться чиїсь конституційні, інші права, всупереч встановленій процедурі. Це все залежить насамперед від прокурорів, а в другу чергу – від слідчих суддів, які дають дозвіл на проведення обшуків, на арешт майна, банківських рахунків тощо".
Він також прокоментував нові стандарти діяльності прокурорів щодо захисту інвестицій у ході досудового розслідування, наказ про які днями підписав Генеральний прокурор Андрій Костін. "Там нічого нового не написано. Складається враження, що слідчі та прокурори не читають КПК, він для них великий, тому для них зробили методичку. Почитайте хоч би ось це. Якийсь такий це має вигляд", – каже адвокат. – Загалом від прокурорів багато залежить. І якщо брати, наприклад, питання перезавантаження БЕБ, де є проблема з кадрами, і куди треба призначати постійного керівника, все одно залишиться проблема в прокуратурі, яка не виконує свою функцію. Прокурори не забезпечують законності. І ще один момент, про який багато хто мовчить. Нерідко у моїй практиці як адвоката зустрічається, що у справах, де справді є якісь неправильні рішення, дії, прокурори самі це роблять. Не слідчі за допомогою прокурорів, а саме прокурори самі ініціюють обшуки, арешти. У мене є кілька справ, де від слідчого і слідів не видно, може, кілька формальних процесуальних документів підписано, але всі основні ключові самі прокурори роблять".
Про необхідність кардинальних і довгострокових змін говорить і народна депутатка Галина Янченко. "Які зміни я побачила в контексті рішення РНБО? Перше – це те, що силовики нарешті вирішили порахувати кількість справ щодо економічних злочинів, які відкриті за останні роки. Другий момент – це те, що частково почали передаватись з інших органів до БЕБ справи по економіці, але ж далеко не всі справи, в тому числі, низку резонансних, ніхто нікуди не передав. І третє – це те, що протягом цих трьох місяців "затишшя" все ж таки мало місце, хоч ми спостерігали, що деякі обшуки все одно проводяться, накладаються арешти. Але принаймні не настільки активно, як це було раніше. Єдине, що мене турбує, що зараз все це може відновитись. Бо системних змін на рівні законодавства немає. Розроблено тільки законопроєкт про БЕБ, який був широко розкритикований інвестиційною спільнотою, експертами і зрештою Верховна Рада його не прийняла. Решту законопроєктів, які розроблялись і могли б дати позитивний довгостроковий ефект, продовжують ігнорувати".
Наприклад, один з таких документів зареєстровано ще минулого року. Йдеться про законопроєкт №9211, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу. Його мета — захистити технологічний сектор від необґрунтованого втручання силовиків з дотриманням балансу інтересів слідства. На думку авторів, ці зміни дозволять знизити тиск та надмірне втручання правоохоронних органів у діяльність українського бізнесу, а також стимулюватимуть розвиток цифрової економіки.
Підсумовуючи ці три місяці дії рішення РНБО, народний депутат Ярослав Железняк, зазначив, що "єдине, що зроблено, — це нарешті (через рік і купу кримінальних справ від ДБР) виправили наслідки рішення ДАСУ по військових закупівлях та прибутку.
Коментуючи зміни до КПК, він звернув увагу на те, що "внесли і Комітет схвалив абсолютно пустий закон (№10440) від уряду, який ніхто не підтримав…А зараз всі ідеї бізнесу ігнорують і вже просто нічого не відбувається".
Чи буде щось зроблено надалі чи все так і обмежиться стандартами для прокурорів? Вочевидь, зміни потрібні, якщо ми хочемо, щоб бізнес, якому доводиться працювати в надважких умовах, зокрема, в прифронтових містах, тримався і наповнював бюджет.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"