Рада Європи назвала російські нафтопереробні заводи законною ціллю для України

Члени комітету Ради Європи погодилися, що доходи від експорту нафти залишаються основним джерелом державного бюджету Московії.

Юридичний комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) під час засідання 15 квітня назвав московитські нафтопереробні заводи легітимною ціллю для українських Сил оборони. Про це повідомив голова комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб і народний депутат України Олексій Гончаренко.

«Юрком ПАРЄ назвав російську нафтову індустрію легітимною ціллю для ЗСУ. В перекладі з дипломатичної на зрозумілу: Бийте і ще раз бийте по всім НПЗ Росії. Так, щоб НПЗ більше не залишилось», – написав Гончаренко в своєму блозі.

Це означає, що комітет схвалив правки до проєкту резолюції, яка підтверджує, що російська нафтопереробна галузь є легітимною ціллю для України. Тепер документ винесуть на голосування.

Зокрема, члени комітету погодилися, що доходи від експорту нафти залишаються основним джерелом державного бюджету РФ, і додали поправку, що російські нафтопереробні заводи та нафтоекспортні об’єкти варто вважати законними військовими цілями для Збройних сил України.

Членкиня української делегації, народна депутатка Євгенія Кравчук розповіла, що резолюцію планують винести на голосування 17 квітня.

Нагадаймо, міністр оборони США Ллойд Остін вважає, що нещодавні атаки України на російські нафтопереробні заводи можуть вплинути на світові енергетичні ринки.

Раніше Сполучені Штати закликали Україну припинити атаки на енергетичну інфраструктуру Московії, попередивши, що вони можуть призвести до зростання світових цін на нафту, а також бензину в США та зашкодити переобранню президента Джо Байдена.

Стало відомо, що віцепрезидентка США Камала Гарріс під час Мюнхенської безпекової конференції у лютому провела зустріч з українським президентом Володимиром Зеленським, під час якої закликала утриматись від ударів по російських нафтопереробних заводах.

За словами співрозмовників видання, прохання Гарріс «роздратувало» Зеленського і його помічників. Джерела The Washington Post зазначили, що український президент «відмахнувся» від цих рекомендацій, оскільки не був впевнений, що це відображення консенсусної позиції адміністрації Джо Байдена.