Уникнення відповідальності та боротьба за компенсацію: як правоохоронці «змагаються» з оточенням Медведчука на Трухановому острові

Читать на русском

Уникнення відповідальності та боротьба за компенсацію: як правоохоронці «змагаються» з оточенням Медведчука на Трухановому острові

У столиці продовжуються спори навколо ділянки на Трухановому острові площею 1,16 га, яку ще в 2011 році фактично захопила районна громадська організація (РГО) “Клуб “Козак”, що входить до орбіти одіозного екснардепа, обвинувачуваного в держзраді Віктора Медведчука (на колажі).

Так, нещодавно суд звільнив керівника цієї організації Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття даної території без погодження з Київрадою – навіть незважаючи на те, що його дії призвели до нанесення збитків державі на суму 4,7 млн гривень. Підставою для цього послугувало закінчення термінів давності з моменту вчинення злочину. Разом з тим, наразі столична прокуратура в судовому порядку намагається добитися своєрідної компенсації для територіальної громади столиці – правоохоронці вимагають зареєструвати за нею право власності на розміщені на цій ділянці будівлі, які організація мала б знести відповідно до рішень судів. Правоохоронці вже виграли в суді першої інстанції, а юристи РГО поки що не мають успіхів у оскарженні такого рішення служителів Феміди.

Як стало відомо КВ, 13 березня 2024 року Дніпровський районний суд Києва звільнив керівника РГО “Клуб “Козак” Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні (ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу (КК) України).

Офіційною підставою для цього стало закінчення строку давності з моменту вчинення злочину, який для передбаченого вказаною статтею злочину складає 3 роки. При цьому, суд закрив кримінальне провадження №42021102070000006 від 19 березня 2021 року, яке було відкрито відділом поліції в річковому порту Головного управління Нацполіції Києва і в рамках якого здійснювалося слідство по інкримінованому Яну Марченку правопорушенню.

Як встановили правоохоронці, вказана особа, будучи директором РГО “Клуб Козак”, за попередньою змовою з засновниками цієї організації, ще 2 грудня 2011 року здійснила самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,16 га з обліковим кодом 66:438:0110, яка розташована на території земель природно-заповідного фонду на Трухановому острові (берег річки Десенка) у Дніпровському районі столиці. Про факт самовільного зайняття цієї землі свідчить відсутність рішення Київради про її відведення у власність чи користування вказаної РГО. На переконання слідчих, Ян Марченко у цій історії мав корисливі мотиви – ділянка була захоплена задля безоплатного користування нею, а також “з метою організації діяльності [розташованої там] спортивної бази та можливості фактичного використання самовільно побудованих будівель, споруд та об`єктів спортивного призначення у власних інтересах”.

У ході розслідування правоохоронцям також стало відомо, що на вказаній земельній ділянці встановлено огорожу території до урізу води річки Десенка, чим обмежено вільний доступ до водойми (тобто, йдеться про порушення конституційного права громадян на доступ до водойм. – KВ). При цьому, за інформацією Державної екологічної інспекції Столичного округу від 28 квітня 2021 року, внаслідок незаконних дій Яна Марченка державі було нанесено збитки на суму 4,7 млн гривень. Така сума була підтверджена результатами судової експертизи, проведеної в рамках цього провадження.

Зазначимо, про підозру Яну Марченку було повідомлено 6 липня 2022 року, але в судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюється, чи була йому вручена підозра особисто. Надалі, 13 липня 2022-го, Нацполіція оголосила його в розшук, а у зв’язку з тим, що правоохоронці не змогли встановити місцезнаходження Марченка, 7 листопада 2023 року слідство по цій справі було зупинено. 21 грудня 2023 року Подільська окружна прокуратура відновила досудове розслідування, і невдовзі після цього вже був готовий обвинувальний акт щодо керівника РГО “Клуб “Козак”. Чи “знайшли” його правоохоронці, в ухвалах також не зазначається, але відомо, що безпосередньо сам Ян Марченко подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Контекст історії

24 травня 2001 року Київрада рішенням №324/1300 погодила для РГО “Клуб “Козак” місце розташування спортивно-оздоровчого комплексу на Трухановому острові (берег р. Десенка) у Дніпровському районі на ділянці орієнтовною площею 1,17 га. Фактично це означало “резервування” землі – тобто, організації “пообіцяли” відвести її в користування або власність у майбутньому за виконання певних умов.

Надалі, 6 грудня 2001 року, між РГО "Клуб "Козак" Київрадою було укладено договір резервування вказаної ділянки терміном на 3 роки. Згідно з цією угодою, організація мала право “переважного одержання документів, що посвідчують право власності або користування зарезервованою ділянкою”. При цьому, на РГО “Клуб “Козак” було покладено і певні зобов’язання, наприклад – замовити архітектурно-планувальне завдання, розробити проєкт будівництва та звернутись до Київради з клопотанням про відведення або продаж цієї землі.

У жовтні 2019 року столична прокуратура подала позов до Господарського суду Києва щодо повернення вказаної ділянки в комунальну власність столичної громади та її приведення “у придатний для використання стан шляхом звільнення від розміщеного на ній майна, в тому числі будівель та споруд”. Головним аргументом правоохоронців було те, що Київрада не приймала рішень щодо передачі цієї землі у власність чи користування РГО “Клуб “Козак”. При цьому, за інформацією позивачів, організація протягом 2016-2019 років не сплачувала податок на землю за цю ділянку.

Також в прокуратурі вказали на “відсутність на цій ділянці належного РГО “Клуб “Козак” нерухомого майна, права на які в установленому законом порядку були зареєстровані за нею”. Йшлося саме про те, що право власності на розміщені на цій ділянці споруди загальною площею 496,8 кв.м. – чотири громадських будинки і погріб – не було зареєстроване за РГО “Клуб "Козак”, хоча, вочевидь, це могло би бути "виправдувальною” причиною знаходження організації на цій території. Разом з тим, в судових матеріалах по цій справі зазначалося, що профільні державні органи не видавали дозволи на будівництво та введення в експлуатацію цих об’єктів нерухомості.

Ділянка, яку використовувала РГО “Клуб “Козак” (фото “Bihus.info” станом на 2019 рік)

Правоохоронцям вдалося виграти суд першої інстанції, після чого РГО “Клуб “Козак” змогла оскаржити це рішення в апеляційному порядку. Втім, остаточна перемога по цій справі все ж була за прокуратурою – відповідне рішення 2 червня 2021 року прийняв Вищий господарський суд.

У червні 2023 року столична прокуратура направила до Господарського суду Києва ще один позов – стосовно визнання за Київрадою права власності на вказані будівлі. Це було пов’язано з тим, що РГО “Клуб “Козак” станом на момент підготовки позову не звільнила ділянку від споруд, як це було передбачено рішеннями судів по вищезгаданій судовій справі, а тому правоохоронці вирішили захистити інтереси столичної громади шляхом “запису” на неї права власності на дані будівлі. Тобто, схоже, йдеться про своєрідну “компенсацію” за використання землі без правовстановлюючих документів. При цьому, однією з підстав для такого “захисту”, було вказано те, що, згідно з Цивільним кодексом України, можливе визнання права власності на самочинно збудовані споруди за власником земельної ділянки, на якій вони розташовані.

У РГО “Клуб “Козак” заперечували проти задоволення таких вимог правоохоронців. Зокрема, в організації зазначили, що на теперішній час триває виконання рішення судів по вищезгаданій судовій справ. При цьому, відповідачі вказали на те, що суди не можуть “видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови, а визнання права власності на об’єкт будівництва, який не прийнятий в експлуатацію, за відсутності відомостей про його відповідність державним будівельним нормам, не передбачено нормами чинного законодавства”.

8 листопада 2023 року столичний госпсуд повністю задовольнив вимоги правоохоронців. РГО “Клуб “Козак” подала апеляційну скаргу на це рішення суду до Північного апеляційного господарського суду, але 19 грудня минулого року служителі Феміди залишили її без руху. Причиною цього, зокрема, стало те, що організація не має свого електронного кабінету Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС).

Знімок екрану рішення суду від 8 листопада 2023 року

15 січня 2024 року той же суд повернув організації її скаргу – у зв’язку з тим, що скаржник не усунув вищезгаданий недолік. Надалі РГО “Клуб “Козак” подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 15 січня, але 21 лютого 2024-го цей суд відмовився приймати її. Підставою для цього послугував той факт, що адвокат громадської організації не підтвердив наявність у нього “повноважень на представництво інтересів скаржника”.

Слід Медведчука

За інформацією аналітичної системи Youcontrol, РГО “Клуб “Козак” була зареєстрована у травні 1999 року. Як повідомлялося вище, її керівником є Ян Марченко. У свою чергу засновниками цієї організації зазначено мешканців Києва Олександра Шевельова, Юрія Палія та Олександра Литвинова.

За даними ЗМІ, РГО “Клуб “Козак” входить до орбіти одіозного Віктора Медведчука – екснардепа та одного з керівників нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), який наразі обвинувачується в державній зраді та перебуває на території рф.

Так, за інформацією порталу “Наші Гроші”, вищезгаданий Юрій Палій є колишнім працівником ТОВ “Інвестиційна компанія “Укркапітал” – одного з найстаріших і найвідоміших активів родини Віктора Медведчука. У свою чергу Олександр Литвинов є експомічником давнього бізнес-партнера Медведчука, а нині і його однопартійця по “ОПЗЖ” – нардепа Григорія Суркіса. Крім того, Ян Марченко є колишнім помічником ще одного соратника Медведчука по вказаній політсилі та по бізнесу – народного депутата Тараса Козака, який також підозрюється в держзраді. Крім того, керівник РГО “Клуб “Козак” був директором декількох агрокомпаній, часткою яких у 2017 році стала володіти дружина Медведчука – відома ведуча Оксана Марченко.

Також на зв’язок між вказаною громадською організацією та оточенням Віктора Медведчука вказує той факт, що ще в 2019 році журналісти “Bihus.info” зафіксували, що на вищезгаданій ділянці на Трухановому острові функціонує база охоронного агентства “Шторм”. Останнє займається охороною родини Медведчука і цілого ряду належних їй об’єктів нерухомості по всій країні. За інформацією журналістів, дане агентство належить соратникам Медведчука по його політичному руху “Український вибір” Івану Бойченку та Віктору Чорному. Останній також є нардепом – до Верховної Ради він обирався від тієї ж “ОПЗЖ”.

При цьому, як повідомляв “Bihus.info”, “Клуб “Козак” допоміг Медведчуку на початку 2000-х отримати близько 10 га заповідної зони на березі Дніпра – саме цій організації ще в 2001 році Київоблрада передала частину территорії національного парку Білоозерський в Переяславі-Хмельницькому під свою статутну діяльність. За свідченням журналістів, надалі десятки тисяч “квадратів” природоохоронного значення опинились у користуванні ТОВ ”Інвестиційна компанія “Терра-Інвест”, яке належить Медведчуку. Потім ця компанія перепродала землю компанії біглого екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка “Голдвейн”. Згодом там з’явилося угіддя “Хантер Хаус” з готелем, вертолітним майданчиком, власним храмом і приватним зоопарком.

Варто зазначити, що наразі навколо цієї землі також тривають судові спори – їх ініціювала Київська обласна прокуратура, яка намагається повернути дану ділянку до власності держави. Правоохоронці вже мають проміжні успіхи – 8 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ “Голдвейн” на програшне для цієї компанії рішення суду першої інстанції.

Як повідомляла KВ, оточення Віктора Медведчука мало і має значні бізнес-інтереси на території Києва. Зокрема, особам із його орбіти ще до 2022 року належало ТОВ “Динамо-Атлантик” – компанія, яка є власником трьох будівель XIX століття в пров. Пилипівському, 4,6, 8 (Шевченківський район).

За збереження цих споруд наразі бореться столична громадськість, яка звинувачує вказану ТОВку в руйнуванні цих об’єктів та вимагає від місцевої влади взяти їх під охорону. Втім, поки що на Хрещатику, 36 палець об палець не вдарили, щоб задовольнити такі вимоги. Більше того – 29 лютого 2024-го Київрада поновила “Динамо-Атлантику” договір оренди землі за вказаною адресою, що фактично розв’язує цій компанії руки на будівництво там офісного центру.

Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.